Трансформація методів нормопроєктування в умовах євроінтеграційних процесів: порівняльний аналіз практик держав-членів ЄС

Abstract

У статті досліджено трансформацію методів нормопроєктування в умовах європейської інтеграції, що відбувається під впливом необхідності адаптації національного законодавства до acquis communautaire. Підкреслено, що нормопроєктування в сучасних умовах перестає бути суто внутрішньою справою держави, набуваючи ознак інструмента реалізації політичних і правових зобов’язань перед Європейським Союзом. Зазначено, що процес адаптації законодавства вимагає не лише технічного вдосконалення, але й глибинних методологічних змін, зокрема орієнтації на відповідність праву Європейського Союзу, дотримання принципів субсидіарності, пропорційності та правової визначеності. На основі порівняльного аналізу практик держав-членів ЄС виокремлено три основні моделі трансформації методів нормопроєктування: модель формалізованої адаптації (Франція, Німеччина, Бельгія), модель гнучкої транспозиції (Швеція, Данія, Фінляндія) та модель пострадянських трансформацій (Польща, Угорщина, Румунія). Досліджено ключові елементи кожної з моделей, зокрема обов’язковість попередньої правової експертизи, створення міжвідомчих координаційних органів, впровадження єдиних стандартів законодавчої техніки, використання цифрових технологій, а також практики консультацій з громадськістю. Окрему увагу приділено проблемам, з якими стикаються країни Центральної та Східної Європи у процесі трансформації методів нормотворення. За результатами дослідження сформульовано висновок про те, що успішна адаптація законодавства до acquis communautaire є можливою лише за умови цілісної модернізації методів нормопроєктування. Підкреслено, що запропоновані підходи та рекомендації можуть бути використані для вдосконалення української практики нормотворення в контексті її євроінтеграційного курсу. Визначено, що для України ключовими кроками можуть стати інституційні реформи, впровадження оцінки впливу регулювання та використання інструментів Європейського Союзу, таких як TAIEX і Twinning. Порівняльний аналіз моделей трансформації дозволяє сформулювати рекомендації для вдосконалення методологічних засад нормопроєктування в Україні, враховуючи її правові традиції та інтеграційні виклики.