Концептуальні засади психоедукації як методу психологічної допомоги

Abstract

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти застосування психоедукації як одного з методів надання психологічної допомоги. В умовах, коли значна частина населення країни перебуває у стані стресу, тривоги, невизначеності, емоційної нестабільності, переживання втрат, спричинених війною, суттєво зросла потреба у проведенні психоедукаційних заходів. Авторами узагальнено закордонні та вітчизняні практики застосування психоедукації в різних сферах психічного здоров’я. Проведено огляд емпіричних досліджень результативності психоедукації у міждисциплінарному науковому просторі психології, психотерапії, психіатрії. Схарактеризовано особливості мети, змісту та методів психоедукації у межах найбільш поширених психологічних напрямів. Визначено функції психоедукації в методі активного соціально-психологічне пізнання (АСПП). Розглянуто підходи до використання поняття психоедукації, запропоновано розширене тлумачення ролі та змісту психоедукації як невід’ємної складової консультативної та психокорекційної роботи психолога. Психоедукація розглядається як структурований і специфічний метод надання знань, формування вмінь та навичок, корекції хибних уявлень, установок, переконань щодо психічного здоров'я, вона допомагає клієнту усвідомлено співпрацювати з психологом, збільшує його прихильність до процесу консультування та психотерапії, спрямовує на позицію суб'єкта, якій бере на себе відповідальність за власний психічний стан. Узагальнено принципи та правила застосування психоедукації, механізми психоедукаційного впливу на отримувачів психологічної допомоги. Для оцінки готовності психолога до проведення психоедукації, запропоновано аксіологічний, гносеологічний, операційний та рефлексивний критерії. Представлено тематичний зміст спеціальної навчальної дисципліни «Психоедукація: теорія та практика».

The article examines the theoretical and practical aspects of applying psychoeducation as a method of providing psychological assistance. In circumstances where a significant portion of the country's population is experiencing stress, anxiety, uncertainty, emotional instability, and loss due to war, the need for psychoeducational interventions has substantially increased. The authors have summarized both foreign and domestic practices of using psychoeducation in various mental health fields. An overview of empirical research on the effectiveness of psychoeducation in the interdisciplinary scientific spaces of psychology, psychotherapy, and psychiatry is provided. The article characterizes the goals, content, and methods of psychoeducation within the most common psychological approaches. It defines the functions of psychoeducation in the method of active socio-psychological cognition (ASPC). Approaches to using the concept of psychoeducation are considered, and an expanded interpretation of the role and content of psychoeducation as an integral component of a psychologist's consulting and psychocorrectional work is proposed. Psychoeducation is viewed as a structured and specific method of providing knowledge, developing skills, correcting misconceptions, attitudes, and beliefs about mental health. It helps clients consciously collaborate with psychologists, increases their commitment to the counseling and psychotherapy process, and encourages them to take responsibility for their own mental state. The principles and rules of applying psychoeducation, as well as the mechanisms of psychoeducational influence on recipients of psychological assistance, are summarized. To assess a psychologist's readiness to conduct psychoeducation, axiological, gnoseological, operational-technological, and reflexivepsychological criteria are proposed. The thematic content of the special educational course «Psychoeducation: Theory and Practice» is presented.